Правила внутрішнього трудового розпорядку

 

Затверджено

Протокол загальних зборів

трудового колективу Миколаївського

районного суду Миколаївської області

13 жовтня 2015 року

 

 ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова Миколаївського райсуду

                                                                                   13 жовтня 2015 року

                                                                                  ____________________І.Г.Персонова

 

 

    П Р А В И Л А

ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ

ДЛЯ СУДДІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ МИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

 МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

(в новій редакції)

 

І. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1       Правила   внутрішнього  трудового розпорядку для працівників Миколаївського районного суду (далі Правила) розроблені на підставі Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників системи органів Державної судової адміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України, затверджених наказом Державної судової адміністрації України 30.06.2004 року № 109-04 з урахуванням вимог Законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про державну службу» на підставі Типових правил,  затверджених наказом ДСА України № 109/04 від 30.06.2004 року. Правила поширюються на всіх працівників суду.

 

1.2. Відповідно до Конституції України та чинного трудового законодавства кожний громадянин України зобов'язаний дотримуватись дисципліни  праці.

 

1.3. Правила визначають засади регулювання трудових відносин з особами, для яких Миколаївський районний суд Миколаївської області (далі - Суд) є основним місцем роботи, режим їх роботи, умови заохочення за сумлінну працю, відповідальність за порушення трудової дисципліни та запроваджуються з метою вдосконалення організації праці, зміцнення трудової і виконавчої дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності та якості роботи працівників. Правила   внутрішнього   трудового   розпорядку   мають   на   меті забезпечити зміцнення трудової дисципліни, правильну організацію та безпечні умови праці і покращення якості роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ, ПЕРЕВЕДЕННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

 

2.1.Призначення на посади та звільнення з посад працівників Суду здійснюються відповідно до Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», діючого трудового законодавства України шляхом укладення трудового договору.

Призначення на посаду на період відсутності основного працівника здійснюється шляхом укладення строкового трудового договору на період відсутності основного працівника.

 

2.2.Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в Суді та його апараті особи, які:

·         визнані у встановленому порядку недієздатними;

·         мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

·         у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

·         в інших випадках, встановлених законами України.

 

2.3.Порядок призначення на посаду судді вперше, набуття повноважень судді та обрання на посаду судді безстроково встановлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Судді зараховуються до штату наказом Голови суду на підставі акту про призначення (обрання) суддею.

 

2.4.Прийняття на державну службу здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.

Конкурсний відбір проводиться відповідно до Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 року № 169.

Кандидат, який успішно пройшов за конкурсом, подає заяву про призначення на відповідну посаду.

В наказі про призначення зазначаються назва посади відповідно до штатного розпису та умови оплати праці.

            Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, приймають Присягу державного службовця відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу». Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в особовій справі. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Також при прийнятті на державну службу державний службовець ознайомлюється під підпис із Загальними правилами поведінки державних службовців, затвердженими наказом Головного управління держслужби України від 04.08.2010 року № 214, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2010 року за № 1089/18384, Правилами поведінки працівника апарату суду, затвердженими рішенням Ради суддів України від 06.02.2009 року № 33. Листок-ознайомлення зберігається в особовій справі.

2.5.Керівник апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області (далі – Керівник апарату), його заступник призначаються на посади начальником Територіального управління Державної судової адміністрації в  Миколаївській області за поданням Голови суду без конкурсного відбору.

Прийом на роботу помічників суддів, працівників апарату Суду та робітників оформлюється наказом Керівника апарату. Днем початку виконання працівником своїх службових обов'язків є день, дата якого зазначена в наказі Керівника апарату.

 

 

2.6.Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:

1)      паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

2)      трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;

3)      диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

4)      довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також копії цих документів.

Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України,Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.

Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених, зобов'язані подати ще й такі документи:

1)      особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4x6 сантиметрів;

2)      декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік;;

3)      документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;

4)   підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця;- направлення на роботу (для магістрів державного управління і випускників вищих навчальних закладів) у разі, якщо таке направлення видавалось;

2.7.Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

2.8. Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Під час прийняття на державну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців.

Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців.

Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що успішно пройшов випробування, після чого присвоюється відповідний ранг державного службовця. Трудовий договір з ним може бути припинений лише на загальних підставах.

2.9.Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведенні його в установленому порядку на іншу роботу Керівник апарату зобов'язаний:

·         роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;

·         ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та посадовою інструкцією під розписку

·         визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

·         проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

2.10. На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N58.

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в кадровій службі Суду. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на начальника відділу кадрів.

2.11.  Суддя звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Суддя відраховується зі штату наказом Голови суду на підставі акта про звільнення судді.

 

2.12. Припинення трудового договору з працівниками Суду може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством.

2.13. Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши Керівника апарату письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а Керівник апарату відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язаний в день звільнення видати працівникові трудову книжку.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), Керівник апарату повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

2.14.Розірвання трудового договору з ініціативи Керівника апарату допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.

2.15.Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:

1.      порушення умов реалізації права на державну службу (ст. 4);

2.      недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України «Про державну службу»;

3.      досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі (ст. 23);

4.      виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (ст. 12);

5.      відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України «Про державну службу»;

6.      неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 Закону України «Про державну службу».

2.16. Припинення трудового договору з помічниками суддів, працівниками апарату суду, службовцями та робітниками оформлюється наказом Керівника апарату.

2.17. В день звільнення Керівник апарату зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній  відповідності  з формулюванням чинного законодавства та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

2.18.Зміна Голови суду, Керівника апарату не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посад з ініціативи новопризначеного керівника.

2.19. Перед розірванням трудового договору працівник зобов'язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути службове посвідчення, передати всі службові документи іншій особі, визначеній Головою суду, Керівником апарату

 

III.  ОСНОВНІ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ

3.1. Права та обов'язки судді.

3.1.1.Права судді, пов'язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» процесуальним та іншими нормативно-правовими актами.

3.1.2.Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду в порядку, встановленому законом.      Судді можуть утворювати об'єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня.

3.1.3.Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.

3.1.4.Суддя зобов'язаний:

3)                 своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

4)                 дотримуватися правил суддівської етики;

5)                 виявляти повагу до учасників процесу;

6)                 додержуватися присяги судді;

7)                 не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

8)                 дотримуватися вимог щодо несумісності;

 

3.2. Працівники апарату суду мають право:

·         користуватис правами та свободами,

·          які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України;

·         на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, працівників Управління та інших осіб;

·         брати участь у розгляді питань і прийнятті відповідних рішень (у межах своїх повноважень);

·          на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється (якщо він державний службовець), якості виконання своїх обов'язків, досвіду та стажу роботи;

·         на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов'язків, участь у конкурсах на заміщення вакантних посад більш високої категорії;

·         вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку працівника, звинувачень або підозри;

·         на здорові, безпечні та належні для високоефективної роботи умови праці;

·          на соціальний та правовий захист відповідно до їх статусу;

·         на захист своїх законних прав та інтересів в судовому порядку.

 

3.3. Працівники апарату суду зобов'язані:

·         дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України;

·         не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

·         сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

·         виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

·         шанобливо ставитись до громадян, керівників і співробітників, дотримуватись високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

·          забезпечувати раціональне, ефективне та економічне використовування матеріальних та фінансових ресурсів, які йому доручені;

·         постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;

·         своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників;

·         діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні

·         повідомити вищу за посадою особу.

·         виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;

·         суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) Суду.

Працівники несуть також інші обов'язки відповідно до чинного законодавства України.

3.4.Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників. 

IV.Основні обов'язки Керівника апарату.

4.1 Керівник апарату зобов'язаний:

1)                 під час укладення трудового договору роз'яснити працівникові його права і обов'язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

2)                  належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;

3)                 затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

4)                 забезпечити здорові та безпечні умови праці;

5)                 контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

6)                 неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;

7)                 здійснювати заходи для забезпечення своєчасної виплати працівникам заробітної плати;

8)                  постійно вдосконалювати організацію роботи Суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;

9)                 створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;

Забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки працівників.

 

 

 

V. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ.

ЧАС ВІДПОЧИНКУ     

 

                                                                                                  

5.1. Нормальна тривалість робочого часу працівників Суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. Установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею.

            Робочий час працівників починається щоденно о 08:00 годині та закінчується щодня, крім п'ятниці, о 17:00 годині; в п'ятницю робочий час закінчується о 15:00.  Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

5.2. Працівникам надається перерва з понеділка по четверг для відпочинку та харчування з 12.00 до 12.45, в п'ятницю Суд працює без обідньої перерви. Перерва не включається в робочий час. Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

5.3.Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим наказом Голови суду, Керівника апарату.

Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується відповідно до чинного законодавства.

Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.

5.4.Працівникам надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

Суддям надається щорічна відпустка тривалістю 42 календарних дня з наданням додаткового посадового окладу.

Суддям, які мають стаж роботи понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Працівникам - державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку. В разі наявності стажу державної служби понад 10 років державному службовцю надається щорічна додаткова оплачувана відпустка за вислугу років на державній службі тривалістю до 15 календарних днів у порядку, встановленому законодавством.

Заява про надання відпустки Керівнику апарату погоджується з Головою суду.

Заява про надання відпустки помічнику судді погоджується з відповідним суддею.

Щорічна основна відпустка надається працівникам - службовцям та робітникам -тривалістю не менше 24 календарних днів.

Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.                                                                                                                                                                                                                                 

 

VI. Заохочення за успіхи в роботі.

6.1.За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:

-оголошення подяки;

-преміювання;

- нагородження почесною грамотою.

За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.

6.2.Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах повноважень і видатків, передбачених в Державному бюджеті України на утримання Суду. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.

6.3.Заохочення оголошуються в наказі Голови суду, Керівника апарату, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника у відповідності з правилами їх ведення.

 

VII.Стягнення за порушення трудової дисципліни.

7.1. Підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності встановлюються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

7.2. За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника апарату Суду може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

-догана;

- звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів З, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.

До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує Державну судову адміністрацію України можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:

- попередження про неповну службову відповідність;

- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

7.3. Дисциплінарні стягнення до працівників апарату Суду застосовуються Керівником апарату та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.

7.4.Керівник апарату зобов'язаний вживати заходів щодо дотримання працівниками апарату Суду та робітниками правил внутрішнього трудового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця, Правил поведінки працівника суду та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.

7.5. До застосування дисциплінарного стягнення Керівник апарату повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

7.6.  Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

            Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

            За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

7.7. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

 

VIII. Заключні положення.

Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до відома працівників під розписку та вивішуються в приміщенні Суду на спеціально пристосованому місці.